Продовжуємо знайомити вас з жінками патріотками, волонтерками, взірцями
материнства Кам'янця-Подільського, без яких не можна уявити майбутнього нашої країни. Саме вони, добровільно,
за покликом світла власних душ, взяли в ці нелегкі часи на себе обов’язок – допомагати.
І тепер –
це їх повсякденна праця, винагородою за яку - вдячність від потребуючих і перемоги наших захисників.
Лариса Діновська – «жінка-всесвіт». Така багатогранна, чарівна й активна
пані є справжнім діамантом у «волонтерському світі» і окрасою ВО «Свобода».
Жінка-мати, яка не дивлячись на те, що рано залишилась вдовою, змогла виростити
двох красенів-синів, дати їм освіту, навчити любити Україну і шанувати матір.
Квіти для мами від сина
Сини голосують за маму
Лариса – учасниця Революції Гідності. Саме там вона зрозуміла, що її вибір –
Свобода.
«Під час Майдану в Києві, я спочатку спостерігала за подіями по телебаченню
і приносила теплі речі до намету Свободи біля ринку. От в черговий раз, я
принесла ковдру і намет і почала спілкуватись зі свободівцем , який приймав речі на наметі. Це був Геннадій Бенкендорф. Як сьогодні пам’ятаю - це було 7
січня 2014 року", - згадує пані Лариса
Завжди усміхнена, привітна, пані
Лариса очолює одну з найвідоміших в Україні громадську організацію «Жіноча сотня»
(створена в 2014 році).
Це покладає на цю привабливу жінку і її посестер тяжкенний
тягар замовлень від військових, котрі потребують маскувальних сіткох, маскувальних
халатів для снайперів в зоні бойових дій.
«Ми, жінки, не можемо стояти осторонь
від того, що відбувається в країні. Мої дівчата : Оленка, Тетяна, Ірина,
Світлана, Галина, Люда, три Катеринки, чотири Валюшки, дві Олі, Вікторія,
Софія, Інна, Діна та багато інших, - це справжній скарб, бо після роботи,
домашніх справ, ми всі приходимо до Жіночої сотні, щоб помолитись, попрацювати.
Ми – робимо добро і за це я їм дуже вдячна. Плетемо під українські пісні маскувальні
костюми снайпера "кікімора", шиємо подушки солдатам, білизну, в’яжемо
теплі панчохи, жилети, мотаєм ляльки-мотанки, збираємо харчі, теплі речі. Все
це - відсилаємо щотижня Новою Поштою або передаємо іншими волонтерами.
Співпрацюємо
з школами міста, коледжами, ліцеями. Вчимо дітей та молодь дбати про нашу
Україну», говорить Лариса.
Лариса – хронікер всіх патріотичних подій міста та України. ЇЇ світлини
розміщені не лише в українських ЗМІ, а й у іноземній пресі.
За фахом свободівка – інженер-механік. Закохана, за її словами, в
математику.
Нещодавно стала номінанткою всеукраїнської волонтерської премії «Євромайдан
SOS 2016».
Лариса – активна в громадському житті міста: і на судових засіданнях в
підтримку справедливості і на акціях з захисту тварин і найактивніший противник нищення природи, масового вирубування дерев.
От нещодавно, завдяки її позиції
і діям, керівник комунального підприємства вимушений був на місці зрізаних ним
дерев, посадити нові саджанці.
Немає коментарів:
Дописати коментар