МИРОСЛАВУ МИСЛІ ВІД ПОБРАТИМА МИКОЛИ СЛИВКИ

МИРОСЛАВ МИСЛА

Микола Сливка

на пам'ять про побратима

Тридцять перший легіонер

На днях ушанували ми тридцятьох полеглих,

Не знали – тридцять першим невдовзі станеш ти.

Ти так беріг ретельно усіх своїх підлеглих,

Щоби без них у вічність, самому лиш піти.

Двигтить в степах донецьких відлуння гроз сталевих.

Пожеж на небосхилі ядучий дим висить.

Ти безперечно був з поріддя мужніх левів,

А не шакалів підлих, й підступних тих лисиць.

В слобідськім чорноземі спочинок твій останній,

В святій землі вкраїнській, яку ти так любив.

Ласкавий сонця промінь торкнеться в час світання

Могили, що на цвинтарі, подалі від юрби.

Чи тямить Україна, кого вона утратила?

Одного із найкращих (без пафосу) синів.

Кого тепер на поміч матуся рідна зватиме?

Зостанеться лиш в записі, як голос цей бринів.

Що ж нам тепер робити? Для нас одне лишилось:

Вогонь і сталь на ворога. На холуя – батіг!

На зрадників падлючих, як ниточка б не вилась,

Знайдемо з-поміж себе жорстоких ми катів.

Ми будем жити краще, ви ж «Матрицю»  дивились?

Коли усе скінчиться, буятиме весна,

Розбиті рештки ворога здадуться нам на милість, -

Це буде все реальністю, а не лише у снах.

А  поки що кріпімось й гартуймо наші лави,

Дорогу той подужає, хто безупину йде.

Для побратима нашого хай буде вічна слава,

І сонце неодмінно над нами ще зійде.

4-5.10.2016

Мирослав Мисла

Молодший лейтенант, командир взводу у складі 93 бригади. Член Харківської міської організації ВО "Свобода". Член Проводу ВГО "Сокіл". Загинув 2 жовтня 2016 року поблизу селища Кримське на Луганщині в бою з російськими військами.

Мирослав народився 4 липня 1992 року, на Іршавщині Закарпатської області. Здобував вищу історичну освіту в Харкові, де і долучився ВО "Свобода" та ВГО "Сокіл".

Брав участь у Революції Гідності. Побратими згадують славний епізод за його участи - Мирослав ініціював встановлення червоно-чорного прапору боротьби біля будівлі Кабміну у листопаді 2013 року - аби засвідчити неминучість перемоги націоналістів у Революції Гідності, що тільки набирала обертів. Навколо був беркут із дубцями та сльозогінним газом та безліч істот, що називали Мирослава із побратимами "провокаторами". 

Тим не менш, хлопець видерся на холодну щоглу і почепив прапор. Таким він запам'ятався найперше - ідеалістом, що власноруч втілює свої ідеї й не зважає на всі перешкоди.

Під час Революції Гідності був кореспондентом та ведучим цілодобового мовлення на Радіо "Голос Свободи". Під час своєї журналістської роботи зазнав нападу силовиків (детальніше: youtube.com). З початком формування Батальйону "Січ" приєднався до батальйону у складі першої десятки добровольців. Попри всі наміри керівництва усунути Мирослава від служби на фронті (оскільки він був єдиною дитиною у матері) - вирушив на фронт.

"Мирослав Мисла - воїн, ідеолог, побратим, з яким можна було обговорити складні питання як з минулого, так з теперішнього і майбутнього. На жаль, доля відпустила нам дуже мало часу на спілкування. Всі ми бачили в ньому потенційного Лідера нації, який не зміг розкритись через надто ранню загибель. Чимало людей дорікали, що ми його не вберегли. Втім, як говорив відомий сучасний поет-націоналіст Юрій Руф "якби він не ходив в бій особисто, то як він міг би бути авторитетом для інших"" (Микола Сливка).