четвер, 25 квітня 2019 р.

ДЕ ЖИВЕ ЗАБУДОВНИК? Роздуми на тему вд Оксани С.



Де живе забудовник? Ви купуєте квартиру, платите за неї кошти, насолоджуєтесь виглядом з вікна (яким вас, власне, заманювали до покупки і через який ви її здійснили) і нічого не підозрюєте. Ви абсолютно впевнені, що заплативши немалу суму, маєте право на щось більше крім самих голих квадратних метрів. Але, раптом, в один прекрасний момент перед носом зводиться наступна багатоповерхівка, і ви в розпачі розумієте, що ваше улюблене вікно «замурували» назавжди.
Ви довго живете в своєму районі, він давно став рідним і невід’ємною частиною душі. Здається, вже нічого не може порушити звичного спокою. Ви виросли на цьому майданчику і радієте, спостерігаючи за своїми дітьми, внуками, які ходять вашими дитячими слідами. Одного дня, вийшовши, як зазвичай, на щоденну прогулянку, ви бачите як нещадно викорчовуються дитячі гірки і гойдалки, а будівельна техніка починає рити котлован. Душу пронизує гострий біль і відчуття безвиході.
Це типові і дуже поширені ситуації з якими зіштовхуються українці. Потворна і безцеремонна забудова стала злободенною темою для багатьох мешканців міст. Одних розчавлюють заради блага і користі інших. На їхню думку, ті кілька, кількадесят або більше квадратних метрів, якими вам «пощасливилось» володіти це - максимум власності, якою можете розпоряджатись. Виявляється, ні загальний двір, ні вигляд з вікна туди входити не мусять. Ніхто навіть не думає запитати дозволу перед тим як безпосереднім чином влізти в вашу душу, а тим більше не боїться відповідальності за це. Очевидно, той опір, який все ж таки чиниться активними громадянами зовсім поодинокий, а від цього слабкий і не страшний…
А де ж тоді живе сам забудовник або той, хто за безцінь віддає землю під забудову? Не хвилюйтеся, він живе у цілковитому комфорті. Ніхто і ніколи не порушить його спокою, не влізе у його двір. З вікна відкривається надзвичайний вигляд, а з подвір’я можна навіть спуститися на власну пристань. І повірте мені, він ніколи не задумається, що усі ті мешканці, які визирають зі своїх численних вікон також мають право хоча б на елементарний комфорт поза межами квартири.
Проблема хаотичних забудов – це не лише проблема комерційної вигоди, беззаконня, відмивання нечесно зароблених грошей. Це, перш за все, питання людської гідності, прямий індикатор відношення до людини в Україні. І, навіть, уявіть собі,(!) духовного та культурного розвитку, який вигідно дуже однобоко трактувати в українському суспільстві. Чому все частіше безжально руйнують будинки у яких живе сама історія, вирубують зелені насадження, а на їх місці зводять однотипні архітектурні потвори?
Те, що світ розширюється та розбудовується – беззаперечний факт. Але, здається мені, що в цивілізованих суспільствах це робиться у інший спосіб. І навіть якщо громадян випадково забудуть запитати їхню думку, вони змусять це зробити.

роздуми на тему від Оксани С.



Публікуватимемо й надалі цікаві роздуми, статті, аналітику, надіслані нашими читачами, прихильниками .




Немає коментарів:

Дописати коментар