понеділок, 9 листопада 2020 р.

Великий «благодійник». Едуард Крилов


Розглядаю газету, яку з пропагандистською метою перед другим туром виборів випустила команда пана В. Мельниченка, кандидата на посаду мера нашого міста. Якби не деякі моменти щодо її змісту, то можна було б пропустити її крізь очі і вуха без зауважень. Але дещо не тільки вражає, а своєю брехливістю хапає за душу й серце. Пан кандидат хизується своєю роботою у Верховній Раді. Мабуть, не тільки я, але й немало інших людей, які спостерігали за роботою законодавчого органу нашої держави, не могли часто бачити його за трибуною цієї установи, і, мабуть, вистачить на руках пальців, аби перерахувати кількість законопроектів, які він подав за час своєї там діяльності. Не такий же пан державник був активним депутатом, як він це намагається довести, а ось свої статки за період своєї каденції він відчутно збільшив; погляньте-но в його декларацію, яку камянецька «Свобода» свого часу публікувала. Та ще невідомо, що там такого пан реформатор нареформував.


Щодо відкритості у спілкуванні з людьми, то це правда, але спілкування не з простим людом на дворових майданчиках, а спілкування із заправилами міста, близьких йому по духу і єству. І не бачу я особливої оцінки праці простих людей, які у своєму існуванні ледве кінці з кінцями зводять. А стосовно розвитку міста, то погляньте, шановні громадяни, які у місті тротуари, на яких ломлять руки й ноги його жителі, які дитячі майданчики. Місто буквально облисіло від безсистемної вирубки зелених насаджень. А хто спричинився до дерибану цукрового заводу? І це називається ефективним розвитком міста, і цьому, бачите, сприяє команда професійних управлінців. А щодо інтересів молоді, старшого покоління, ветеранів, малозабезпечених, то дайте мені можливість перехреститися та видавити скупу сльозу. Ані я, ані мої знайомі, які віддали роки невтомної праці, не мали й не будуть мати підтримки від камянецького олігарха. І не тіште себе ілюзіями. Допомогти вам можуть лише ті, хто виборював ваші права на майданах та в російсько-українській війні.


То чи ж варто віддати свій голос за Володимира Мельниченка? Подумайте, люди. Подумайте, чи варто вірити рупорові Мельниченка Гільовському, який у своїй майстерності обливати брудом чесних людей є неперевершеним, який видає свою брудну газетку, не вказуючи її вихідних даних?


А далі оцей випуск публікує найвагоміші проекти, до реалізації яких долучився Володимир Мельниченко. На мій погляд, ця публікація безглузда, бо реалізація цих проектів є обов’язком влади, інакше за що б вона гроші одержувала? Адже за бездіяльність її би по голівці не погладили.

Надзвичайно цікавою є четверта сторінка випуску. На ній зображено десять портретиків і десять висловлювань видатних людей, які підтримують Мельниченка. Люди ці дуже шановні, люди ці займають високі посади, дехто є успішними бізнесменами. Це люди, які не обтяжені тарифами, яким не є страшним ріст цін. Це люди, які не стиснені лещатами нинішньої не простої ситуації в країні. Це люди, яким живеться весело й успішно в Україні. Ось з такими людьми і спілкується пан великий політик, і для таких людей він готує безтурботне майбутнє. Отже все для людей. Для яких? Сторінка вказує для яких!

Едуард Крилов