-
Про що мріє герой-захисник країни,
викладач та справний господар і
сім’янин?
"Я звичайна людина і досягаю усього
власною наполегливістю та працею. Любов до рідного краю, родини, українських
традицій і обрядів набув від своїх пращурів. Не вважаю себе героєм чи якимось
особливим: одна з моїх спеціальностей – захищати. Всі чоловіки за своєю
природою ˗ захисники. Хто ж як не ми боронитиме наших дітей, жінок, людей
літнього віку?
Про що мрію? Мрію про те, що й ви: хочу
щоб в моїй країні діяв закон один для всіх, не було ненажер-олігархів, які
витягують з селянина останнє. Мені боляче дивитись, що без роботи, культури, спорту,
з неосвітлених сіл з розбитими дорогами
втікає молодь та всі, хто у працездатному віці. В 30-ті роки минулого століття вороги,
застосовуючи грубу силу, нищили українське село голодоморами. А тепер повзучий
геноцид в красивій обгортці «реформ»
знищує село, як і колись. Селянські хати знову пустіють.
Мрію про повернення гідного життя
селянину, котрий працює на землі. Він має добре заробляти, жити в достатку, бути заможним.
Хочу, щоб як і в роки моєї юності, в
селі розвивалась культура, спорт, кожен міг скористатись послугою медика, на
зароблені кошти купити машину, побудувати будинок, вивчити дітей і щоб вони повертались жити в село.
Подивіться, як живуть люди у розвиненому
світі. Всі намагаються виїхати з загазованих, гамірних та переповнених міст в
екологічно чисту зону і там жити, навіть якщо й працювати в місті. Вони за 70
кілометрів добираються до місця роботи і радіють, що їхні діти ростуть і
дихають чистим повітрям. То хіба ж ми не можемо зробити добрих доріг, пустити
хороші автобуси? Побудувати житло, яке коштуватиме менше, ніж квартира в місті?
Ми можемо все. Але не можна бути байдужим, коли розкрадають твою країну. З цим потрібно покінчити раз і назавжди. Знаю
приклади, коли освічені і порядні люди перетворюють депресивні села на
привабливу для життя місцину".
ОЛЕГ СТЕБНИЦЬКИЙ - КАНДИДАТ
НА ПОСАДУ
ГОЛОВИ СЛОБІДСЬКО
КУЛЬЧІЄВЕЦЬКОЇ
СІЛЬСЬКОЇ РАДИ
З нашого досьє: Олег Леонідович Стебницький 1969 року
народження –
наш
земляк і приклад для наслідування. Людина неординарна, великий патріот рідної
землі. Українець. Порядний, високоосвічений, господар і гарний сім’янин. Після
закінчення сільськогосподарського технікуму працював електромонтером. Відслужив
в армії і вступив до Військово-інженерного інституту. Працюючи на різних
посадах, в тому числі керівних: в правоохоронних органах, в пенітенціарній
службі, викладачем тактико-спеціальних дисциплін та кримінально-виконачого
права, здобув фах юриста та управлінця. Нині – Олег Леонідович полковник – заступник
начальника юридичного факультету Академії державної пенітенціарної служби. В
колі його обов’язків – наукова робота в галузі кримінального права, протидії
злочинності та терористичним посяганням, керівництво науково-викладацьким
складом і виховання молодого покоління – курсантів академії.
З початку російсько-української війни добровільно пішов захищати Україну. Направлений в Луганську область (сектор А),
прийняв командування міжрегіональним
підрозділом спеціального призначення в м. Старобільськ. В травні 2015 року його переведено командиром
підрозділу спецпризначення «Циклон» в м. Маріуполь (сектор М). Сьогодні займається волонтерською діяльністю.
Є майстром спорту, полюбляє офіцерське триборство та гирьовий спорт. Дружина –
вчителька молодших класів. Мають двох
доньок. Молодша – студентка планово-економічного технікуму, старша ˗ працює.
Олег Стебницький – один з найкращих синів Кам’янеччини. Вважає, що найбільша
біда сьогодення – людська байдужість і корупція в органах влади. Найбільше
цінує в людях чесність, справедливість, любов до рідної землі.
Немає коментарів:
Дописати коментар