Всі, хто хоч раз їздив дорогами Кам'янець-Подільського району добре знають, що то біда), особливо коли йде мова про сільські шляхи.
Не хочу зараз говорити про безгрошів'я, відкати, ямкові ремонти і коли під вибори Безперечно Підприємливий Пан сільський голова перекидає зі свого бюджету кошти аби зробити дорогу до села, яке поки що ніц не має до бюджету його сільради. Ви то і самі, мабуть, знаєте.
Хочу розповісти, як людям дачного селища, що розташоване на березі Дністра (Лука Врублівецька), котрі роками сплачували внески на ремонт доріг, їздили ямами, годувались обіцянками голови дачного кооперативу і запивали сльозами того ж голови, бо постійно чули мантру: "А ви знаєте сколько ето стоит", таки вдалось повірити у власні сили.
Більше ніж півроку ми намагались від того "короля"-голови кооперативу отримати фінансовий звіт, бо ж кошти на благоустрій, охорону дачного селища здавались і не маленькі. Не допомогли ні звернення до поліції, ні до суду.
Але влітку, ми (дачники) таки переобрали цього товариша з Хмельницького, який не лише собі оплачував дорогу до рідного міста та назад, а ще й примудрився за кошти дачників взяти у самого себе в оренду автівку.
Більшість людей терпіла (колишні працівники Кабельного заводу, бо так навчені, припускаю). Пам'ятаю, як одна жіночка пенсіонерка проголосувала за підвищення оплати за утримання дач, а після зборів заявила, що не платитиме, бо ні з чого. Питаю: А чого ж голосували за підвищення? Вона, мені так здалось, що здивувалась моєму запитанню ).
Ну, ок, не хочу про колишнього хамовитого голову. Хоча, якщо він спробує ще раз вишуковувати мене через знайомих, щоб "мілко пакостити"... може й присвячу йому окремий сюжет, благо - маю відео на десять годин про пана)
Я хочу розповісти вам про те, як влітку зібрались ми на чергові збори дачного співтовариства, і просили, щоб люди дослухались і повірили іншій, молодій і чесній людині, звідусюди було чути: а що він зробить, а всі обіцяють, а він напевне хоче влади, а ви знаете сколько дорога будет стоить...
Загалом, те ж саме я сьогодні чула від людей в Великій Слободі, коли агітували за кандидата на посаду Слобідко Кульчієвецької сільської ради від ВО "Свобода" Олега Стебницького.
Люди розповідали про те, що до берега в них доступитись не можливо, як чомусь нормальний водонасос "раптово" у них зламався і моментально з'явився "благодійник" сільський голова з іншої сільської ради, який зараз балотуватиметься і у цьому селі... як інший таки пан стріляв з автомата нещодавно біля річки....
Отака зневіра-зневірище...
Повернусь до дачного селища у Врублівцях (Лука Врублівецька).
Таки обрали молодого, чесного, нового. Варто зазначити, що старий голова майже ні копійки не передав новому. Колись він нам співав пісні про депозит, на якому зберігають кошти дачників))) А тепер повідомив, що "і я не я , і хата не моя" (кажуть тесть його шишкує в Хмельницькому керуючим одного з банків)...
Але молодий чоловік - новий голова зміг об'єднати навколо себе і правління і активних і тих навіть, що спочатку не вірили.
І ось результат - майже без копійки, від самої зупинки в Врублівцях до дачного поселення (7 км) дорога, яка раніше була стежинкою перепон), набула іншого вигляду. Знайшовся і грейдер і ті, що заправили його і ті, що вийшли допомагати і ті, що годували і запросили на відпочинок після роботи працівника-грейдериста...
Зауважу, що ніякого стосунку до того що зроблено, жодний сільський голова відношення не має.
Так ось, вірте в свої сили і не піддавайтесь на те коли вас переконують, що ваш голос не вартий нічого.
Ваш голос вартий вашого життя, майбутнього ваших дітей.
Це малесенький приклад, але мені такий приємний.
(А ще: там дача моїх батьків, дідуся і бабусі, які майже все життя пропрацювали на колишньому Кабельному заводі і в такий спосіб отримали дачну ділянку)
Немає коментарів:
Дописати коментар