КОГО ПОМИЛУВАТИ, А КОГО «КАЗНИТИ»?

Вчора (25 листопада) на депутатській комісії з регламенту та депутатської етики, члени комісії вирішували питання щодо ознак неетичності в поведінках   голови земельної комісії Валерія Слободяна та свободівця Михайла Посітка.
Нагадаю: 
1) на минулій сесії Валерій Слободян публічно образив нехорошими словами депутата Олександра Чинчика. Депутат Олександр Чинчик звернувся до депутатської комісії з проханням розглянути таку поведінку колеги.
2) Михайло Посітко блокував на одному з засідань сесійну трибуну і  не допустив голосування за рішення з обміну приватної земельної ділянки на околиці міста на приміщення у центрі міста. 

1. Валерій Слободян.

Вийшов до трибуни  і розповів членам комісії чому "зірвався" і втратив контроль над емоціями: "Хочу сказати депутатам, що треба трошки думати, коли люди ходять просять тут, а ми дивимось на них, як на второсортних людей... Ми всі говоримо за Боже слово, Біблії тут даримо... ( а не голосуємо по-людськи - авт.)". 

Валерій Слободян пояснив, що не стримався і дав волю емоціям, оскільки третю сесію попідряд депутати не голосували за проект рішення в ситуації, коли людина реально потребувала допомоги депутатів. Мушу зазначити, що в деяких випадках, люди вимушені звертатись до місцевої ради до 10-ти раз і більше. Добре, що депутат це почав розуміти. 

"Нелюдське відношення до кам'янчан... може мені і треба було промовчати, я зірвався...".

Далі депутат переповів, як зміг, "в 3 секунди" оповідання Джека Лондона "Під палубним тентом", в якому головним, на його думку, було питання, що поставили моряки на одному з морських суден :"Чи можна назвати жінку свинею". Поясню - оповідання хороше, і допоможу депутату, щоб розуміли суть його слів (можете його перечитати, хоча б ось тут: https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=857&page=2). Одним словом: не все те золото, що блищить. І важко з цим не погодитись.

Далі його перервав депутат Василь Гаврилюк і попросив Валерія Слободяна говорити по суті й без контекстів: "Наберіться сміливості і визнайте помилку, а не про сльози й Біблію". Також до Валерія Слободяна звернувся Михайло Посітко: " У нас можуть бути політичні дебати, різні погляди, але на особисті образи переходити не варто." Запитав Михайло Посітко й про випадок, який обговорювали рік тому в мережі щодо ймовірного застосування фізичної сили до одного з кам'янчан депутатом. На що Валерій Слободян відповів: "То сплєтні". Депутат Костинюк також закликав до вміння просити пробачення й пробачати: "Потрібно вміти подивитись на себе збоку і вміти сказати - вибачте, був не правий". Секретар ради  говорив, що важливо залишатись людьми і не переходити межу. Після таких виховних дебатів, Валерій Слободян публічно вибачився перед присутнім Олександром Чинчиком. Голова комісії Наталія Савчук  закликала усіх пам'ятати, що депутат є помічником кам'янчан і обрані депутатами  мають допомагати людям, а не "виясняти між собою стосунки". 

Отож, Олександр Чинчик прийняв вибачення Валерія Слободяна...

Це хороший, на мою думку, приклад , коли людина, маючи достатньо пекучий темперамент, зуміла вибачитись. І мабуть - щиро, хоча було важко. Тому у цьому випадку - ок. Помилували, поцілувались, розійшлись. Я знаю, що ви, Валерію, це читаєте, хоча й мною заблоковані) В цій ситуації ви вчинили добре)

2. Михайло Посітко.

До трибуни вийшов головний юрист виконкому Антощук і резюмував, що кваліфікував поведінку Михайла Посітка за ст. 296 ККУ "хуліганство". 

Далі він продовжив чомусь про Слободяна: "Ми змусили Валерія Анатолійовича вибачитись... але ж він відстоював правду і тому вийшов за межі контролю... Олександр Сергійович (Чинчик) вважає, що тільки він постраждав. Мені кажеться, що має бути обоюдне вибачення, бо ви його до цього підштовхнули". 

Чомусь в залі у цей час було чутно  сміх і героїв і судей.

Тут вступився Михайло Посітко: "Поверніться до мого питання. Якщо ви вважаєте, що я вчинив кримінальний злочин, то я вимагаю, щоб ви звернулись до правоохоронних органів, інакше - ви приховуєте злочин. Я вчинив блокування трибуни, щоб перешкодити ймовірному злочину - втраті майна громади. І саме з цього питання  вже відкрита кримінальна справа, йде судове провадження і на майно громади, щоб не допустити його втрату, накладено арешт. Я керувався законом, де депутат має вчинити всі заходи по недопущенню неправомірних дій. В вересні пропонував вам законний шлях, підготувавши проект рішення про суспільну важливість земельної ділянки та початок процедури викупу. Але ж вам це було не потрібно. То ви передали заяву до правоохоронних органів?"

Юрист виконкому відповів Михайлу, що поки що нікуди й нічого не передавав і чи передавати заяву "про злочин Михайла" взагалі має вирішувати міський голова.

На закінчення засідання комісії, Наталія Савчук резюмувала: "Давайте поважати одне одного. Не ображати міського голову..."

Висновок: Добре, що почули про етику, про норми поведінки, пообіцяли не опускатись до особистих образ. Думала, що такого не буде ніколи) Але: етика не прикриє злочину, дерибану, корисних мотивів. Злочин не буває етичним, а будь яке вибачення має бути щире. Хочете - дивіться відео, додаю, може й не все дослівно, але по максимуму)) Сподіваюсь, була етична у висловах. Так?))

Все відео: 






Бачите помилку? Буду вдячна за те, що вкажете мені на неї. У приват)