14 вересня відбулась довгоочікувана подія – круглий стіл на
тему «Сучасні проблеми і шляхи збереження пам’яток історії й архітектури міста
Кам’янця-Подільського». З ініціативи ГО «ОПІКА» громадяни, небайдужі до проблем
збереження обличчя нашого міста зустрілися в актовому залі НІАЗ «Кам’янець». Що впадало в очі – так це
відсутність чільних представників місцевої виконавчої влади, які в кращому випадку,
прислали замість себе своїх підлеглих. Натомість поспілкуватися з громадою
знайшли час свободівці, які були представлені голова фракції ВО «Свобода» в Кам’янець-Подільській
міській раді Михайлом Посітком та депутатом Геннадієм Бенкендорфом Очевидно нашим
можновладцям цікаві інші питання, аніж охорона наших пам’яток. Так і запишемо…
Після вітального слова заступника голови ГО «ОПІКА»
Валентини Магілат, яка подякувала всім за участь у сьогоднішньому заході, виступив голова
організації кандидат історичних наук, доцент Анатолій Скрипник. Коротко
підсумувавши діяльність «ОПІКи» за останній рік, виступаючий прейшов до
розгляду нагальних проблем з міськими архітектурними надбаннями.
А їх чимало. Учасники круглого столу озвучили їх цілу низку.
Це, зокрема аварійний стан башт Гончарна та Стефана Баторія (Кушнірської), Новопланівського
та Турецького мостів,хаотична забудова Старого міста, яка порушує архітектурний
ландшафт, засміченість площі Руський ринок, заміна старовинної бруківки
ФЕМ-плиткою. До того, навіть якщо відбувається поновлення бруківки, то її
стелять трьох кольорів. Всього й не перелічиш. Через це, зависло в повітрі
потрапляння до списку ЮНЕСКО унікального поєднання пам’ятки природи – каньйону з Старим Містом.
Тут представники НПП «Подільські Товтри» вказали також на шкоду екології, яку
завдають екскурсії на БРДМі по руслу Смотрича.
Далі відбулося обговорення
причин такого стану та можливих шляхів вирішення. Представники НІАЗу традиційно
нарікали на відсутність коштів, яких бракує
не лише для реставрації аварійних об’єктів, а й для вироблення різного
роду необхідної для наведення ладу документації. Володимир Кроль, член «ОПІКИ»,
навів приклад Меджибожа, в якому він нещодавно побував. Туди з обласного
бюджету для реставрації пам’ятки вдалось «вибити» 63 млн. грн. Завідуючий
Хмельницьким відділом державного підприємства «Охоронна археологічна служба
України» Подільська археологія Володимир Захар'єв відразу зазначив, що на кошти
згори кам’янчанам не варто розраховувати, а шукати ресурси слід самостійно.
Така, мовляв, загальна ситуація в Україні, і Кам’янець – не виняток. Розмова перейшла до питання, яке вже давно є
притчею во язицех – куди діваються гроші від платного проїду через турецький
міст. Лише невелику частину їх передають на пам’яткоохоронну справу. Решта – безслідно розчиняється в міському
бюджеті, часто витрачаючись на сумнівні потреби на кшталт недолугих «страусів»
на перехресті проспекту Грушевського та вул. Князів Коріатовичів. Таку ситуацію
слід змінити.
Однак справа не лише у грошах. Людський фактор теж відіграє
велику роль. Представники НІАЗу нарікали також на бюрократичні труднощі. Лише
частина пам’яток архітектури
міста знаходиться у віданні НІАЗу. Решта – в управлінні міських чиновників,
які, мовляв, не дослухаються до рекомендацій музейних фахівців і роблять все,
що заманеться. Натомість НІАЗ «Кам’янець»
та «Охоронна археологічна служба України» не мають повноважень протидіяти
цьому. Також музейники нарікали на зарегульованість процедур виділення коштів,
які зрідка все-таки виділяються на реставраційні роботи державою. Присутні
зауважили, що варвари знаходяться, не лише серед влади, а й серед рядових
мешканців міста. Наприклад, матеріали з зруйнованого млина Ірафа дивовижним
чином опинялись акуратно складеними на їхніх обійстях.
За участі представників НІАЗу та архітектора Людмили
Блонської було детально проаналізовано питання хаотичної відбудови. Через
відсутність чіткої програми відтворення старовинної забудови, а також в
багатьох випадках і графічних матеріалів, які б проливали світло на те, якими
були старовинні будівлі до їх руйнування, відтворення старовини відбувається на
основі історико-містобудівних обґрунтувань, які, відповідно до чинного
законодавства, може робити будь-який сертифікований архітектор. І в цій
ситуації, все залежить від його добросовісності та порядності чиновників, які
розглядають ці обґрунтування. Крім того, історико-містобудівні обґрунтування
здійснюються за кошти забудовника, через що часто все робиться за принципом: на
чиєму возі їдеш, під того дудку й танцюй. Результат ми бачимо, йдучи вулицями
нашого міста. Сумніви викликають також і висновки археологів, які перед
початком кожного будівництва в Старому місті, зобов’язані перевірити місце
будови на наявність археологічних пам’яток. Досі не винесені межі міста в
натурі.
Активну участь в дискусії брав і депутат-свободівець Михайло
Посітко, який дав свої коментарі стосовно багатьох проблем. За словами
очільника «Свободи» в бюджет 2017 року було закладено кошти на ремонт покрівлі
Кушнірської башти, однак чиновники не спромоглись їх освоїти за первісним
призначенням. Також провладна більшість не забажала прийняти проект рішення про
заборону використання ФЕМ-плитки при мощенні вулиць Старого міста, поданий
свободівською фракцією.
Але не все так сумно, зазначив очільник націоналістичної
фракції. Учора на громадських слуханнях розглядались питання про зміну до
Генплану. Дооопрацьовується вже згадуваний проект про заборону ФЕМ-плитки,
який, є сподівання, все таки буде ухваленим. Також є проект про спрямування 80%
коштів від платного проїзду через Замковий міст на потреби музею.
Михайло Посітко зазначив, і ця теза була підтримана
організаторами круглого столу, що небайдужій громадськості слід об’єднуватися і
контролювати чиновників, яких можна змусити виконувати свої обов’язки належним
чином. Прецеденти вже є. Завдяки об’єднаним
зусиллям громади та порядної частини депутатського корпусу вдалось відстояти
каньйон Смотрича, в якому мав виникнути аквапарк на місці знищених дерев. У цій
справі відкрите кримінальне провадження.
За підсумками круглого столу буде напрацьоване звернення,
яке буде подано міській владі, - зазначив, на завершення, голова ГО «ОПІКА»
Анатолій Скрипник. Також він акцентував на тому, що такий захід не останній. Спільними
зусиллями ми захистимо рідне місто. Безвихідних ситуацій немає, підтримала його
тези заступник Валентина Магілат.
Немає коментарів:
Дописати коментар