І не дамо ми нікому у ній панувати...

Європа спала, як завжди,..

Європа спала і проспала -

Вкраїну-Русь — чужа біда

Для неї кровною не стала.

А Україна віч-на-віч

Із ворогом боротись стала,

Найкращих дочок і синів,

Вона в Донбас на схід послала.

Сита Європо, просипайсь,

Наказуй москаля сліпого,

А Україні помогай,

Але не тільки добрим словом.

Бо що будеш робити ти,

Коли москаль прийде до тебе,

Сплюндрує все до чорноти,

Споганить твоє чисте небо?..

Віками Україна - Русь

Кочові орди зупиняла,

Стікала кров'ю, як тепер,

Щоб ти, Європо, мирно спала.

Отож, Європо, просипайсь,

Наказуй москаля сліпого,

А Україні помагай,

У тім числі і добрим словом.

А москаля щоб зупинити -

Не треба ні про що просити,..

А бити його усім миром, -

Він розуміє тільки силу.

***

Гинуть найкращії сини....

Сини і доньки України,

Москалю, згинеш без чуми

І слід твій на землі загине.

Немає правди на землі...

Немає правди, лиш облуда,..

І лиш москаль, “святий” Іуда,

Знов розпинається в брехні.

Кому ти брешеш?  Хто повірить ,

Твоїй черговій маячні?

Який ти русскій? Ти - Іуда,

Що творить зло на цій землі.

Куди припрешся- всюди горе:

Молдова, Грузія, Донбас...

І гинуть люди, крові — море...

Коли ж прийде твій судний час.

***

Україна у серці моєму...

Україна - це доля моя...

І тополя струнка біля тину,

І зажурливий крик журавля.

І колосся пшеничне, як море,

Синє небо, і спів солов’я,

І Карпати, і Кримськії гори-

Це усе -Україна моя.    

Ми за волю боролись завжди...

І за це вони нас розпинали,

Православні російські “брати,”

І свої байстрюки- яничари.

Вставай, Україно, вставай,

Не можна коритись  недолі,

Свободу в борні здобувай...

Вперед - до щасливої долі.

***

То не вітер в полі гуде, завиває,

І не грім весняний в небі гуркотить,..

То   москаль лукавий знову наступає...-

Хоче Україну підкорить.

Скільки раз вже було, що москаль брехливий,

Йшов на Україну, ніби визволять, ...

А насправді ніс він смерть, біду і горе,-

Щоби в Україні панувать.

Браття-українці, з колін піднімайтесь,

За правду і волю ставайте на герць,

Хай москаль лукавий тіка з України,

В нас його безславний жде кінець.

***

Щоби один народ створити,

І у одній державі жить-

Москалі русскімі назвались-

Так легше можна всіх дурить.

Не вірте москалям лукавим...

Вони облесливо присплять,

Підпалять дім ваш, і у ньому

Вас? сонних будуть рятувать.

Запевнять вас у дружбі вічній,

Народом братнім назовуть…

І тихо так і непомітно

Петлю на шию накладуть

Дадуть пальне, боєприпаси,

І танки, дрони привезуть...

І всю цю нечисть, що вбиває -

Гуманітаркою назвуть.

Не вірте москалям лукавим,

Вони обіцянки дадуть,

Обдурять, зрадять, продадуть

І вас як липку обдеруть,

І навіть оком не моргнуть.

Казатимуть, що ми єдині,

І нам немає що ділить, ...

В нас одна віра, одна мова-

Бо ми народ єдіний єсть.

Нехай собі живуть, як знають,

Вони в брехні  привикли  жить,-

Хай божеволіють, конають,

Нам, русичам, своє робить.

В нас шлях один-  Європа, НАТО,-

І ми пройшли вже рубікон-

Ідемо із пітьми до світла-

Де правлять розум і закон.

               

***

Докотилась Україна 

До самого краю...

Добровольці, волонтери

Орду зупиняють.

Пішли прямо із майдану 

На схід воювати,

Бо приперся москаль бравий 

Русскій мір спасати.

Кому той твій мір потрібний 

Москалю затятий,

Що почав ти із -за нього

Людей убивати?

Знай: не будуть українці 

В русском мірє жити,

Ми — нащадки русичів-

Нам своє творити.

То ж котися ти, москалю,

У свою Россію,

Вивчай Лєніна і Маркса-

Це твої Мессії.

Ми вже якось проживемо 

Без твоїх кайданів,..

Без репресій, депортацій,..

Кривавих тиранів...

Без Афгану, іхтамнєтов,

Війн, голодоморів, ...

Брехні, підлості, лукавства

Кремлівських потворів.

Бачиш, капосний москалю,

Що ти в нас накоїв?..

А щоб нас із світу звести

Ще й ім’я присвоїв.

Та у нас Україна-

Наша рідна мати...

І не дамо ми нікому 

У ній панувати.

А.  Морозенко - поет з Чемеровеччини. Звичайний подільський дядько, якому не байдужа Україна, і свої почуття він виливає у віршах.