Наприкінці минулого тижня відбулось засідання профільної депутатської комісії з питань промисловості та підприємництва, на засідання якої запросили підприємців з ринку, дирекцію ринку, представників з інших депутатських комісій. Тема та ж : підприємці просять не проводити реконструкцію продуктового модуля ринку, без вивчення проекту, без гарантій, що жодне робоче місце не буде втрачено.
Обговорення тривало понад годину, інколи відбувалось на підвищених тонах.
Підприємці вимагали від депутатів втрутитись в ситуацію з запланованою (і вже такою, що фактично розпочалась) реконструкцією продуктового павільйону. Крім того, вони ставили незручні запитання депутатам, які в свою чергу, ніби то й не здогадувались, що 4 гектара, що займає територія ринку, нещодавно опинились у приватних руках. Як могло так статись, що понад 3000 підприємців та люди, які здійснюють торгівлю з городини і не зрозуміли, коли то сталось, - запитували учасники зібрання.
Наразі депутатська комісія, головував в якій Олександр Бабчинський, пообіцяла підприємцям детально вивчити наявну документацію по ринку, дати відповідь коли і як відбулась його реорганізація. Також обіцяли ввічливо попросити керівництво ринку надати проект реконструкції продуктового модуля, який досі ще ніхто не бачив.
Чи створять на цій сесії, що відбудеться 6 березня, тимчасову контрольну комісію, чи міський голова після відпустки, власним розпорядженням утворить розширенну комісію - наразі невідомо.
Залишається сподіватись, що Олександр Бабчинський таки справді хоче розібратись у цій ситуації, а не імітує чергову "гру в демократію по-кам'янецьки".
Пані Ольга Мельник-Петрова відстоювала на цьому засіданні інтереси продавців сільськогосподарської продукції власного виробітку, їй від громади допомагала Вікторія Кохановська.
Депутат-свободівець Юрій Яриновський став на захист підприємців і виявив бажання справді розібратись в ситуації.
Коли і чи відбудеться наступне засідання з цього ж питання депутатської комісії в гучній назві якої є: "з питань підприємництва та промисловості" ), достеменно не відомо.
Повна версія засідання у відео тут, хочете дивіться - не хочете - не дивіться :)
1
2
3
4
5
6
7
З цього ж питання читайте:
КАМ'ЯНЕЦЬКІ ПІДПРИЄМЦІ РИНКУ ШОКОВАНІ: В НИХ МОЖУТЬ ВІДІБРАТИ ЇХ ТОРГОВІ МІСЦЯ .
Під час проведення мітингу-реквієму "Герої не вмирають" в Кам'янці-Подільському
( 20.02.18 ) очільник міської організації ВО "Свобода" Михайло Посітко повідомив, що депутатська свободівська фракція міської ради ініціюватиме підняття червоно-чорного прапора ОУН на адміністративній будівлі Кам'янець -Подільської міської ради. Прапор майорітиме над приміщенням міської ради у дати, пов'язані з подіями національно-визвольної боротьби та вшанування пам'яті Героїв України.
Свободівець звернувся до громади з питанням чи підтримують люди таку ініціативу, на що було отримано одноголосне "так".
Ініціативу Михайла Посітка підтримав і Командир 7-ї резервної сотні ДУК "ПС" Олександр Попов.
6 березня на черговій сесії інші депутати зможуть висловити свою позицію до цієї ініціативи ВО "СВОБОДА".
Сьогодні відбулась позачергова сесія міської ради, на яку завітали представники від підприємців та продавців з продуктового павільйону ринку "Центральний". Їм надали слово.
Під час виступу пані Ольги, яка зачитувала звернення занепокоєних працівників ринку, декілька раз в її виступ втручався депутат-забудовник, голова земельної комісії Слободян. Зокрема, він сказав, що не розуміє, піднятої підприємцями проблеми.
Про що підприємці просили і на що звертали увагу депутатів дивіться у відео:
Голова фракції ВО "Свобода" Михайло Посітко зазначив, що сьогодні, в час коли працездатні українці покидають країну в пошуках роботи , коли економіка країни знаходиться у важкому стані, вкрай важливо, щоб влада дослухалась до підприємців і не допустила втрати ними робочих місць.
Задля вирішення проблеми потрібно створити спеціальну комісію, в яку б увійшли представники ринку. Також вкрай важливо , щоб комісія мала змогу витребувати для узгодження підприємцями у керівництва ринку проект реконструкції ринку.
Свободівець Іван Микуляк наголосив, що ситуація з реконструкцією ринку може призвести до того, що люди прийдуть торгувати під міську раду.
Залишається сподіватись, що керівництво ринку, міські депутати, голова міста дослухаються до підприємців і в найближчому часі така спеціальна комісія за участі підприємців буде створена, а конфлікт вирішений. Що відбувалось на ринку 13.02.18, коли керівник ринку забезпечував торговими місцями продавців, що відповів губернатор на звернення підприємців, дивіться у відео Вікторії Кохановської:
Не дивлячись на те, що понеділок - санітарний день на місцевому ринку, тут сьогодні зібрались підприємці-продуктовики, голова місцевої організації ВО "Свобода" Михайло Посітко, керівництво ринку.
Люди вже котрий день перебувають в занепокоєнні через заплановану керівництвом ринку реконструкцію продуктового павільйону.
Наразі, на ринку вже проводяться деякі роботи з демонтажу переносних тумб, що слугували підприємцям торговими прилавками (див. світлини).
Сергій Чернявський (директор ринку) пообіцяв, що завтра (у вівторок) він особисто розставлятиме всіх підприємців по торговим прилавкам, щоб довести, що в ході реконстукції жоден підприємець не залишиться без робочого місця.
Тож, у вівторок (12.02), о 8-й годині ранку бажано всім "продуктовикам" бути на ринку.
Вчора, 9 лютого, стурбовані новиною про масштабну реконструкцію, підприємці ринку пішли до міського голови. Бо куди ще йти? Що з того вийшло, можемо дізнатись з публікації Вікторії Кохановської. Приведу декілька уривків з публікації та відеоматеріали.
"Як було обговорено та домовлено, підприємці та всі небайдужі... почали збиратися в сесійній залі... але, провладні "щурі", не розраховували що прийде така кількість людей... і вирішили проводити свій "локшино- навіс" в 209 аудиторії...
Не було де стати, не те що присісти... тиснулися навіть на коридорі, щоб почути "панство"... а коли Чернявський пробував декілька разів втекти через найближчі двері... то хлопцям прийшлось притримувати з іншої сторони... то так провладні за себе захвилювалися, що викликали поліцію..."
Не зрозуміло чому було не провести зустріч з людьми в сесійній залі, адже тиснява, обмежена кількість місць в 209 кабінеті не налаштовує на ведення конструктивного діалогу "влада-підприємці" .
Що ж за Карнегі радить саме так поводитись з простим людом?
Далі Вікторія описує, що міський голова доручив головному архітектору міста розробити план чи то , швидше, візуалізувати реконструйований продуктовий павільйон.
"Мер зобов'язав...Особисто Пиріжка... керівника відділу архітектури, намалювати план розміщення кіосків на ринку =)=)=) так, мер... перевищуючи свої повноваження змушує посадовців працювати на приватні підприємства..."
Що буде далі, чи почують підприємців чи запропонують їм варіант, який вдовольнить обидві сторони - наразі не відомо.
Сьогодні один з заступників міського голови відвідував на ринку підприємців.
Як стверджують деякі джерела, керівник ринку налаштований рішуче щодо запланованої реконструкції.
"Запам'ятайте... просту істину... ВЛАДА належить ГРОМАДІ МІСТА... і Ви НІКОЛИ не смійте принижуватися за своє і щось просити у злочинців... Навчіться ВИМАГАТИ, якщо хочете, щоб Вас почули!!!!!!!Тільки ОБ'ЄДНАВШИ спільно зусилля...Представники партії "Свобода" та особисто я... готові підтримати підприємців ринків, якщо їм потрібна наша допомога... просимо долучатися й інших...Різні політичні погляди... коли в більшості від мене отримували критику та прочуханку, бо не розумію їхню політичну діяльність... Сьогодні, об'єдналися заради єдиної мети...показати "внутрішньому ворогові", що місто належить його мешканцям....Звертаюся до ВСІХ... хто знає варіанти у вирішені складеної ситуації, допоможіть повернути підприємцям... можливість заробити на шмат хліба і не втратити єдині робочі місця...Все залежить від ПІДПРИЄМЦІВ "Центрального ринку"...."
Справді, залишаючись наодинці з проблемою, неможливо відстоювати свої права, лише згуртувавшись можна знайти рішення і дійти компромісу з керівництвом ринку та міста.
Хочу привести приклад Калинівського ринку в Чернівцях, який належить громаді і дає прибуток місту.
Тож, територія в центрі міста, де працює така кількість підприємців, по справедливості, мала б належати місту. Чи не так? Як міркуєте?
Відео та фото матеріали Вікторії Кохановської.
Головне фото до публікації - ілюстративне, не передає факти описуваної події, використано в символічному контексті)
Вже третій день занепокоєні підприємці з Кам'янець-Подільського ринку "штурмують" "місцеву білу хату". Сьогодні, 9 лютого, міським головою, керівництвом ринку була здійснена спроба домовитись з занепокоєними підприємцями.
Люди, як усім відомо, в свій час купували торгові місця на місцевому ринку і платили за них немалі кошти. Хтось змігся облаштувати торгові кіоски, хтось збудувати повноцінні магазини...
На сьогодні керівництво ринку вирішило провести масштабну реконструкцію ринку, а це означає, що певна кількість з 2779 підприємців можуть опинитись "біля розбитих корит" або ж вимушені будуть купувати вдруге своє торгове місце.
Як нам стало відомо, питання підприємців зайшло в глухий кут.
Сьогодні до вкрай стурбованних людей долучився депутат-свободівець Михайло Посітко. Нагадаємо, що минулоріч ВО "Свобода" також виступила на захист підприємців ринку Старого міста.
Після невдалих перемовин влади з підприємцями, депутат -свободівець Михайло Посітко та місцева активістка, яка переймається питаннями захисту підприємців ринків "Вікторія" (мікрорайон) та Центрального (проспект Грушевського), прийняли рішення об'єднати зусилля в питаннях захисту підприємців.
З цією метою вони звернулись до усіх, хто хоче і спроможний стати на захист малого бізнесу та до самих підприємців.
З історії 3-денного "бунту" підприємців наводимо відеоматеріали Вікторії Кохановської:
На черговій 50-тій сесії Кам'янець-Подільської міської ради депутати розглядали проект рішення, згідно з яким місцеве комунальне підприємство «Міськтепловоденергія» забажало змінити цільове призначення земельної ділянки , відведеної під підприємство, для будівництва багатоповерхового житлового будинку.
Гадаємо, що земля комунального підприємства має використовуватись ефективно саме для потреб підприємства. В іншому випадку, якщо вона зайва і не використовується підприємством, місто мало б зробити все, щоб з цієї землі отримати зиск для громади, наповнити бюджет.
6 лютого 2018 року стало історично-значущою датою для Кам'янця-Подільського. Депутатами міської ради, після тривалого протистояння, диспутів та дискусій, ухвалено рішення про присвоєння звання Почесний громадянин Кам'янця-Подільського Симону Петлюрі.
Також на честь цієї історичної постаті перейменовано вулицю Уральську. Більше того, міською радою будуть здійснені заходи по віднайденню місця для встановлення пам'ятника Симону Петлюрі.
ВО "Свобода" висловлює подяку усім патріотично налаштованним організаціям, історикам КПНУ імені Івана Огієнка, топонімічній комісії, активним громадянам, депутатам, які підтримали ці значущі для міста рішення.
СИМОН ПЕТЛЮРА: 100 ДНІВ У КАМ'ЯНЦІ-ПОДІЛЬСЬКОМУ
Волею історичних обставин С.В.ПЕТЛЮРА (1879-1926), як Голова Директорії і Головний отаман військ УНР, неодноразово бував в адміністративному центрі Подільського краю, працював тут, проводив важливі і корисні з погляду державотворення і захисту республіки заходи.
Вперше до Кам'янця Симон Петлюра прибув 10 червня 1919 року по дорозі з Галичини, після того як місто, в результаті впертих і кровопролитних боїв, знову повернулося до УНР. Кількома днями раніше сюди дісталися міністри.
Оголосивши мобілізацію всіх козаків 1889-1898 рр. народження та всіх підстаршин у віці до 40 років і переконавшись, що у Кам'янці ця робота йде добре, С. Петлюра відбув на фронт, що просувався у північному і східному напрямах.
Наступний приїзд до тимчасової резиденції припав на початок липня, коли становище держави різко погіршилося. Для зміцнення позицій на підступах до Кам'янця Головний отаман 5 липня віддав наказ про мобілізацію старшин, підстаршин і. козаків, які тоді були на державній службі. Того ж дня він приймає у Кам'янці Президента ЗОУНР Є.ПЕТРУШЕВИЧА, з яким розглядає питання про становище УНР та Української Галицької армії. 17 липня Голова Директорії прийняв делегацію від єврейської громади Кам'янця, запевнив її у послідовності свого курсу на боротьбу з погромниками. Візитери, у свою чергу, заявили, що всі кола єврейського населення готові захищати УНР разом з українцями.
18 липня в С.Петлюри побували Є.Петрушевич і командир 2-го корпусу УГА А.ВОЛЬФ. Обговорювався комплекс питань, пов'язаних як з виконанням оперативно-стратегічного плану, так і постачання галицького війська. Того ж дня до Кам'янця пробився з Київщини Головний повстанський штаб Ю. МАЗУРЕНКА. Переговори С. Петлюри і Ю.Мазуреика виявили протилежність поглядів в питанні державного устрою України - перший обстоював ідею народної республіки, другий - радянської. Через незгоди Головний отаман наказав заарештувати делегацію (Ю.Мазуренка, М. ТКАЧЕНКА, А.ПІСОЦЬКОГОта ін.). На їх захист виступили місцеві есери, які домоглися звільнення спочатку рядових членів, а наприкінці місяця - і керівників.
22 липня 1919 р., далі перебуваючи в Кам'янці, С.Петлюра видав наказ, яким намагався піднести бойовий дух наступаючого війська.
На початку серпня український національно-державний союз, що згуртувався в Кам'янці у другій половині липня 1919 р., подав Голові Директорії програмну "записку", в якій різко критикував соціалістичний уряд Б.МАРТОСА. Ознайомившись з нею, С.Петлюра вирушив на фронт. Наступ об'єднаних армій на Київському і Житомирському напрямах проходив успішно. На початку 20-х чисел серпня С. Петлюра повертається Із Ставки до неофіційної резиденції. У ці дні він знову виступає на захист євреїв, проти злочинних військових елементів, які ініціювали погроми.
У зв'язку з наступом денікінських військ на Україну виникла потреба визначитися щодо ще одного російського режиму. 22 серпня у Кам'янці С.Петлюра скликає з цією метою спільне засідання Директори і уряду.
Але вже 30 серпня стало відомо, що перед походом на Москву денікінці мають намір розправитися з "українськими сепаратистами". Так несподівано для себе С.Петлюра отримав денікінський фронт. 2 вересня він звернувся, до громадян УНР із закликом допомогти армії одягом і взуттям, оскільки очікувались затяжні бої. Не маючи коштів для утримання і збільшення чисельності свого війська, Головний отаман 12 вересня 1919 р, прибув до Подільської губернської народної управи, де з'ясовував питання про можливість збору з населення податків за 1918-1919 рр.
17 вересня у Кам'янці було віддруковано відозву С. Петлюри до населення Соборної України, де містився виклад основних положень програми уряду УНР: державна самостійність, передача земель без викупу селянам, запровадження восьмигодинного робочого дня, а також загального, рівного, таємного, безпосереднього і пропорційного права на виборах Великої державної ради - парламенту з установчими функціями. Український лідер намагався виробити такий державний курс, який би дозволив консолідувати широкі верстви населення, його політичні чинники і тим самим поліпшити внутрішнє становище УНР. Того ж дня у Кам'янці відбулася нарада представників українських політичних партій, громадських організацій та членів комісій Конгресу трудового народу, яка схвалила політичну лінію Головного отамана.
Успіхи білогвардійців в Україні змусили С.Петлюру прийняти в середині вересня пропозицію швейцарського соціал-демократа Ф.ПЛЯТТЕНА щодо посередництва між урядами УНР і РСФРР у справі укладення військового союзу проти Денікіна. 23 вересня в Кам'янці відбулося спільне засідання Директорії та урядів УНР та ЗОУНР, які висловилися за офіційне оголошення війни денікінцям. Наступного дня учасники зібрання підписали декларацію, якою закликали український народ піднятися на боротьбу проти армії Денікіна.
Крім керівництва державою, С.Петлюра приділяв увагу й іншим питанням. Так - даючи інтерв'ю французькому публіцистові Щ.ДЕБРЕЮ, він намагався поінформувати його країну про катастрофічне становище української держави та її армії. Симон Васильович знайшов час, щоб привітати Українське хорове товариство з першою річницею існування, "Союз Українок" - з початком діяльності, розібратися у тексті військової присяги і статуті Українського військового товариства, прийняти делегацію жінок тощо.
12 жовтня 1919 р. Головний отаман знову опиняється в Кам'янці і відразу видає відозву "Проти погромів", яка була звернена до українського війська і повторювала основні моменти попередньої відозви від 27 серпня. Наступного дня він разом з іншими членами найвищого органу УНР затвердив текст присяги Директорії, а 14 жовтня всі вони, а також уряд, урядовці і військо присягнули на вірність УНР. У той же день Головний отаман відвідав Кам'янецький університет. Сюди він ще раз навідався 22 жовтня, коли урочисто відзначалася перша річниця закладу. Його зустріли вигуками : "Слава!" Для незаможних студентів С.Петлюра передав від Директорії 10 стипендій.
25 жовтня глава держави відкрив у Кам'янці Державну нараду, в якій взяли участь Директорія, уряд УНР, диктатор ЗОУНР Є.Петрушевич, державні секретарі Галичини, представники політичних партій, громадських організацій.
З 28 жовтня до 4 листопада Головний отаман був у Вінницько-Жмеринському районі.
7 листопада до Кам'янця надійшла звістка про перехід небоєздатної УГА на бік Денікіна. 9 листопада Директорія і уряд ухвалили кілька негайних заходів щодо виправлення становища на фронті.
Шукаючи порятунку від денікінців, С.Петлюра запропонував Директорії і уряду віддати ще не захоплену ними територію УНР під військовий контроль Польщі. Про це було домовлено українськими та польськими дипломатами у Варшаві. Головний отаман сподівався, що надалі з поляками можна буде домовитися і використати їх силу на користь української справи. Кам'янець, як резиденція вищих органів УНР, доживав останні дні. 14 листопада, в день річниці Директорії, її члени відвідали університетську церкву і взяли участь у молебні.
Наступного дня Директорія розпалася - С.Петлюра і прем'єр І.МАЗЕПА видали двом її членам А.МАКАРЕНКУ і Ф.ШВЕЦЮ повноваження представляти УНР за кордоном.
16 листопада Головний отаман прийняв І.ОГІЄНКА, який залишався у Кам'янці головноуповноваженим від уряду УНР для зносин з польською владою. Давши міністру-ректору необхідні вказівки, він на прощання зауважив: "Не знаю, що буде далі... Полякам не вірю, з ними писаної угоди немає, не дають... Бережіть Україну, як зможете".
При виїзді з міста С.Петлюру і його кортеж затримали польські жовніри, намагаючись конфіскувати автомобілі. Після тривалих переговорів справу вдалося владнати без ексцесів. На початку грудня 1919 р. він відбув до Варшави, де пробув до кінця квітня 1920 року.
До Кам'янця Головний отаман навідався 1 травня, коли польські І українські військові частини наступали на Київ. Після пишної зустрічі він відразу взявся за державні справи - почергово приймав міністрів, делегацію студентів, представників політичних партій, вивчив питання про становище українських державних інституцій на Поділлі. 3 травня С.Петлюра покинув місто.
Наступний короткий візит відбувся 7 травня, коли Київ уже був у руках союзників. На цей раз керівник УНР зайнявся підготовкою переїзду міністерств до Вінниці.
Контрнаступ радянських частин заставив польсько-українське військо відступити в західному напрямку. До Кам'янця С.Петлюра заявився спочатку 1-го, а потім 7 липня, коли "червоні" захопили Летичів і Проскурів. Він оголосив місто і його околиці в стані облоги, але зарадити катастрофі не було змоги - польські частини спішно відступали до Збруча, а своїх сил було дуже замало. 8 липня С.Петлюра виїхав до Станіслава.
Восени 1920 року Головний отаман, як безпосередній учасник завершальних військових акцій на Поділлі, ще двічі навідувався до Кам'янця - 30 вересня (після перемоги об'єднаних сил на лінії Збруча) і 14 жовтня (після успіху в районах Летичева-Літина, Ялтушкова-Бару і на Могилево-Жмеринському напрямі). 20-21 листопада останні загони української армії перейшли Збруч і потрапили на територію Східної Галичини, що була під контролем Польщі. З ними відступив і С.Петлюра, який більше ніколи не повертався в Україну.
Отже, у Кам'янці-Подільському С.Петлюра провів сумарно понад 100 днів наповнивши їх різноплановою- змістовною державною працею, що відповідала його розумінню та ідеалу державотворення. Тут у адміністративному центрі Поділля, який став тимчасовою резиденцією Директорії і уряду УНР, він виробляв і добивався прийняття рішень, що мали доленосне значення для народу України.
передрук з "Кам'янець-Подільський вісник", 27 литопада 1998 р
06 лютого 2018 року
відбулась чергова сесія Кам’янець-Подільської міської ради, в ході якої
звітували керівники: колишніх жеків (нині - КП «Добробут» та «Господар»),
Муніципальної поліції,
відділу освіти , служби у справах неповнолітніх.
Звітував також голова депутатської комісії
з питань бюджету Андрій Гамалій. Багато з запланованих на сесію питань
було знято.
Зокрема, вкотре голова земельної комісії посилався на те, що кілька
питань (які вже мають чітку тенденцію перекидатись з сесії на сесію) ним і
комісією не вивчені.
Хоча в регламенті, як зазначив керівник юридичного відділу, чітко зазначено, що питання, котрі знімаються в ході розгляду на пленарному засіданні, переносяться на
наступну сесію (наступну! А не на
час, коли людина вже знесилена навколішках проситиме панів позитивно
вирішити її питання).
Вкотре зняли з
розгляду питання «Про затвердження вимог щодо виконання робіт з будівництва та благоустрою
на території історичних ареалів міста». Скажу відверто, що добре, що зняли,
оскільки жодного нового «внормування» тих чи інших питань на місцевому рівні воно не несе в собі. До таких
документів бажано було б підходити більш професійно, залучаючи відповідних
фахівців. Нагадаю, такої регуляції вимагала ВО «Свобода» після фактів зникнення-складування-продажів
старовинної бруківки на території Старого міста.
Маємо пояснювальні записки до
зонінгу міста, опорного плану, генеральний план, в яких чітко зазначені норми
щодо забудови Старого міста, трьох історичних ареалів, що відносяться до
території НІАЗу та висотності будівель.
Натомість, в пропонованому проекті більша його частина
присвячена термінології, інша частина – надто – сфасилітоване переписування
деяких пунктів з зонінгу міста. Хотілось би бачити в цьому документі рух щодо нормування питань мощення,освітлення, рекламної
візуалізації, облаштування місць для паркування та багато іншого.
Михайло Посітко
запропонував підтримати звернення на адресу прем’єр-міністра України від голів
ОСББ, котрі звернулись з нещодавно виниклою проблемою блокування коштів,
передбачених на відшкодування субсидій та пільг на казначейських рахунках. Слід
зазначити, що «в ручному режимі», наразі питання вирішене, але на рівні
нормативного документу, ухваленого Кабінетом Міністрів України, досі ні. Тому таке
звернення мало спонукати КМУ вирішити цю проблему, внормувавши цей механізм.
Але керівник департаменту ЖКГ зазначив, що йому стало відомо, що
прем’єр-міністр дав доручення вирішити це питання і тому на його думку таке
звернення від міської ради є зайвим.
А в цей час багато міст не покладаються на
«ситуативні ручні механізми» вирішення проблеми, а йдуть шляхом вимог чіткого
внормування. Тож звернення не було.
Сьогодні також присвоєно
посмертно звання Почесного громадянина Симону Петлюрі, перейменовано вулицю
Уральську на його честь, за дорученням депутатів визначатимуть місце для
встановлення пам’ятника Петлюрі.
22 жовтня 2018 року
КПНУ імені Оієнка святкує славетну дату – 100-річчя, до цієї дати заплановано
цілу низку заходів.
Також депутати
розглянули понад 150 земельних питань. Місцеве комунальне підприємство
«Міськтепловоденергія» виявило бажання на шматку землі, що відведена під
комунальне підприємство будувати житловий будинок, тому
попросила змінити цільове призначення цій ділянці.
Ото дивина, підприємство,
яке мало не щосесії збільшує статутний капітал, говорить про нестачу коштів,
набрало кредитів, за останній час вже двічі нас здивувало. Перший раз, купуючи
новеньку іномарочку для службових потреб, а тепер ще й забудовником вирішило
стати.
Міркуємо так: якщо земля зайва, то треба перевести її в категорію
вільної, та й на аукціон.
Бо Слободян мабуть баче як можна наповнити бюджет лише
за рахунок тиску на діючі підприємства, а ми бачимо як за рахунок вільних
земельних ділянок та перегляду питань щодо гектарів земельки під будівництво
будівельному монополісту в місті.
Ну і питання з
бородою.
Сьогодні 19 депутатів проголосувало за затвердження проекту гаража
батьку депутата Полатайко ( чесно сказати, я вже й не знаю хто може насправді
виявитись власником того «високо архітектурного» гаража в центрі з виходом на євро
сквер, побачимо).
І не звинувачуйте "Свободу" в тому, що «не била морди» чи не «палила
комп’ютери».
Все залежало і від вас: обрали, поважаєте, а це значить, що
приймаєте.
Бо ж не пішли на сесію, не казали, що проти. А я вам скажу так, а
чим гірший депутат Полатайко від депутатів Дюднєвих чи Слободянів? Людське
бажання "мати". І ви це розумієте.
Свобода в особі Михайла Посітка висловила свою
негативну позицію. І хоч дехто втихомирював, скажу (після виступу Слободяна),
ми найближчим часом вирішимо чи це питання оскаржувати в суді. І заберіть свої шантажистські погрози
самі знаєте куди.
А загалом, якась ця
сесія була не така. Навіть камера, що
забезпечувала ведення онлайн трансляції, відмовилась транслювати те, що
відбувалось. За нею – і компи вийшли з ладу.
Насамкінець, міський
голова закликав разом вирішувати питання міста, долучатись до проведення свят.
Що можу сказати: ми також відкриті до спілкування, якщо воно конструктивне, а
не тупий шантаж чи «покусаки» , помста, меркантильний інтерес.
От чому , маючи таку дружелюбну
позицію, міський голова не піднявся з третього на четвертий поверх і не завітав
на публічний звіт Свободи?
